Як використовувати всі можливості інтелекту? 

Люди мислять і вчаться багатьма різними способами, проте класична шкільна програма в основному сприяє розвитку двох типів здібностей: вербально-лінгвістичних та логіко-математичних. Відповідно до теорії множинного інтелекту кожна людина має мінімум 9 типів інтелекту, виражених у кожного у різному ступені. Це просторовий, тілесно-кінетичний, музичний, вербальний, логіко-математичний, міжособистісний, внутрішньообистісний, натуралістичний та екзистенціальний інтелекти.

Ступінь прояву чи розвитку різних видів інтелекту залежить від життєвого досвіду людини. Чим частіше під час своєї діяльності вона використовує той чи інший вид інтелекту, чим більше існує можливостей його розвивати, тим більше моментів успіху відбувається у конкретних видах діяльності. Отримуючи освіту кожен з нас прагне отримати свободу вибору своєї діяльності. На жаль, часто класична школа лише урівнює можливості та оцінює здібності, а не сприяє їх розвитку.

Горвард Гарднер, американський психолог та автор класичної теорії множинного інтелекту стверджує, що кожна людина має сукупність здатностей, набір якостей, що закладені природою. Ще десяток років тому було прийнято вимірювати можливості інтелекту тестом IQ, оцінюючи відповідні “інтелектуальні” якості людини. Як показала практика, то тест IQ все ж таки щось вимірює, проте формулювання виявилось не точним. Не так давно була створена організація “Менса”, що включала людей з найвищими показниками, і як не дивно, це виявились люди різних верств населення, зовсім різного соціального та матеріального рівня. Згодом ця організація була розпущена через неконструктивність. На сьогодні вже встановлено, що такий метод виявляє лише один з показників властивостей мозку з не малого переліку — логіко-математичний. 

На основі цього можна зробити висновок, що кожна людина унікальна, з різним набором якостей, які розвинені у різному ступені. Якщо якісь з якостей не проявляються, то спектр властивостей цього виду інтелекту розвинений у меншій мірі, але за належних умов у соціумі та навчальному процесі можна досягти високих результатів. Тому головна задача дорослих і школи не оцінювати ці якості, а виявити та підтримати сильні-слабкі сторони, і найголовніше, навчити дитину раціонально використовувати свої можливості.

Наразі зараз ми стикаємось з кризою освіти, світ знаходиться у пошуку нових рішень, намагаємось відійти від стандартної системи. Головною ідею є те, щоб школа розглядала дитину як особистість зі своїми потребами, і у глобальному розумінні досягти того, щоб дитина могла ходити у школу із задоволенням. У стані хронічного стресу жоден тип інтелекту не може застосовуватись та розвиватись, людина може виконувати лише однозадачні та механічні дії. Важливо, щоб ведучі типу інтелекту розвивались. Не буває такого, що розвинений лише один тип інтелекту, в середньому кожна людина має 1-2 гарно розвинених типів інтелекту, 3-4 середньо розвинених та 1-2 слабко розвинених. Якщо у житті зустрічаються задачі, які потрібно розв’язувати використовуючи не розвинений тип інтелекту, то мозок виконує заміщення, застосовуючи розвинені здібності. Для того, щоб визначити сильні сторони людини потрібно залишити її у спокої та подивитись, якому виду діяльності надає перевагу конкретна людина. 

Головне — дати дитині можливість пізнавати, вивчати будь-що тим способом і шляхом, який їй найбільш близький, зручний і в якому вона почуває себе комфортно. Виникає необхідність знайти в єдиній для всіх досліджуваній темі можливість додати різних здібностей учнів, використовувати способи різної подачі одного матеріалу.

Євгенія Тихонова,
керівник школи Generation 22 — Осокорки