Реформа старшої школи вже вийшла з площини планів на папері: пілот триває, державні стандарти ухвалені, а з 2027 року зміни стануть масовими. Для батьків це означає, що рішення про старшу школу дитини доведеться ухвалювати найближчим часом. Розбираємо, що вже відбувається, що попереду, навіщо ці зміни й як школи та родини можуть підготуватися заздалегідь.
Що вже відбувається
Реформу впроваджують поетапно, і частина змін уже працює. Державний стандарт профільної середньої освіти ухвалено постановою Кабміну від 25 липня 2024 року, концептуальні засади — наказом МОН №1451 від 10 жовтня 2024 року. У пілотних закладах з’явилися кар’єрні освітні радники, а на оснащення виділяють субвенції.
| Період | Що відбувається |
|---|---|
| 2025 | Стартував пілот на базі 30 ліцеїв-амбасадорів |
| Вересень 2026 | Другий етап: ще 150 закладів, кар’єрні радники, 1,2 млрд грн субвенції |
| Вересень 2027 | Масове впровадження: 10 класи починають навчання за профільним стандартом |
| До 2028 | Громади завершують формування мережі ліцеїв і гімназій |
Що планують у старшій школі
Старша школа стає трирічною та профільною. Замість 18–20 предметів «для всіх» учень обиратиме напрям і поглиблено вивчатиме потрібні предмети, а перший семестр 10 класу буде адаптаційним — з можливістю змінити профіль. Заклади поділять за рівнями освіти.
| Рівень | Класи | Що передбачає реформа |
|---|---|---|
| Початкова школа | 1–4 | без змін, максимально близько до дому |
| Гімназія | 5–9 | базова середня освіта |
| Ліцей / профільний заклад | 10–12 | профіль і вибіркові курси в межах кластерів STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний |
Змінюється й сам устрій навчання. Замість жорсткої класно-урочної системи ліцеї зможуть працювати за модульним принципом, коли окремі предмети вивчають протягом кількох місяців, а не цілого року, і формувати змінні навчальні групи замість сталих класів. Нове положення про ліцей передбачає гнучкіше оцінювання, а частка годин на вибіркові курси з роками зростатиме. Що більше груп здатен створити заклад, то ширший реальний вибір предметів для учня.
Після 9 класу родина обирає між академічним ліцеєм, професійним чи фаховим коледжем, дистанційною формою або приватною школою з профілями. Мережу ліцеїв планують так, щоб відстань не перевищувала 30 км, а за потреби організовують підвіз або пансіон. Наразі налічують близько 2587 проєктних академічних ліцеїв із понад 13 тисяч шкіл, тож у частині громад мережу ще формують.
Навіщо потрібна реформа
Зміни пояснюють не бажанням реформувати заради реформи, а конкретними даними. За міжнародним дослідженням PISA-2022, розрив між школами міст і сіл сягав майже п’яти років у читанні, понад чотири з половиною роки — у математиці й близько чотирьох — у природничих науках. Опитування Київського міжнародного інституту соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів, показало інший бік запиту: 63% старшокласників хочуть самостійно обирати предмети, а 67% прагнуть практичних навичок для життя. Ще 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі, якби там були кращі умови та організований підвіз. Профілізація й концентрація ресурсу в ліцеях — відповідь саме на ці запити: дати вибір і вирівняти якість між містом і селом.
Як школі та родині готуватися — на прикладі Generation 22
Підготовка зводиться до кількох принципів: почати профорієнтацію завчасно, а не в 15 років; забезпечити реальний вибір профілю, який можливий лише за достатньої гнучкості груп; вибудувати іноземну мову як систему, а не набір уроків; супроводжувати вибір дитини наставником.
Частина приватних шкіл уже працює за цією логікою. Наприклад, у Generation 22 профіль обирають навіть при малих групах, профорієнтація починається ще в початковій школі, а англійську вибудувано як систему з орієнтиром на рівень B2. Детальніше про навчальний процес і підхід школи — в окремих матеріалах на сайті.
Виклики, про які варто знати
Головні болі реформи реальні, і замовчувати їх не варто. Відстань і логістика: у частині громад ліцей опиняється далеко, а стан доріг ускладнює підвіз. На нього у 2026 році держава заклала близько 2 млрд грн — це понад 540 шкільних автобусів, — однак у багатьох регіонах цього недостатньо. Настрої батьків теж напружені: у березні 2026-го петиція про призупинення реформи на час воєнного стану зібрала 25 000 голосів, хоча уряд відповів, що змін не скасовуватиме. Окрема ситуація — дев’ятикласники, які не вчилися за НУШ: через оптимізацію мережі у «рідному» закладі старших класів може не залишитися. МОН пропонує кілька шляхів, а у Верховній Раді зареєстровано законопроєкти №15082 та №15082-1 про право доучитися у своєму закладі.
Часті запитання
Коли реформа стартує масово?
З 1 вересня 2027 року, коли 10 класи почнуть навчання за профільним стандартом. До того триває пілот на базі 30, а згодом 150 закладів.
Кого стосується реформа?
Насамперед учнів, які вступатимуть до 10 класу з 2027 року, а через оптимізацію мережі — і частину нинішніх дев’ятикласників.
Чи закриють початкові школи та гімназії?
Ні. Змінюється структура старшої школи; початкова школа й гімназії зберігаються.
Чи потрібен конкурс до ліцею?
Лише коли заяв більше, ніж місць. Тоді заклад заздалегідь оприлюднює прозорі правила відбору.
Чи обов’язково їхати в окремий ліцей?
Ні. Є професійний трек, дистанційна форма та приватні школи з профілями без прив’язки до району.
