Дитячі тривоги та з чим їх їдять

Уявіть, що ви куштуєте овочевий салат. У кожного буде свій вигляд, але в кожному салаті буде не один інгредієнт і, мабуть, не два. Це буде цілий ансамбль продуктів та смаків.

Коли ми говоримо про дитячі тривоги, ми не можемо стверджувати, що вони існують самі по собі. Це саме той салат, в якому частіше за все присутній страх, невпевненість, нерозуміння, злість. А, можливо, в цьому салаті може бути щось незвичайне й рідкісне. Тому важливо «провести експертизу салату» та зрозуміти в чому ж справа.

Сьогодні, під час карантину, відчуття небезпеки виникає не лише у дорослих людей, але й у дітей. Тривожність — це порушення безпеки. А безпека — це одна з базових життєвих потреб.

Перш ніж ви почнете працювати з дитиною або поведете її до спеціаліста, «розберіть салат» по інгредієнтам. Як це може допомогти? Коли ви зрозумієте в чому істинна причина, ви зможете правильно підібрати слова, прочитати необхідну літературу, звернутись до онлайн-спеціаліста тощо. Найважливіше — ви зрозумієте про що говорити з дитиною. Якщо спілкуватись за допомогою фраз «не турбуйся, все буде добре», втіха не наступить, дитина буде потребувати вирішення більш важливих питань, більш глибокого вирішення проблеми.

Як зрозуміти, що тривожність у дитини дійсно є?
🆘 У першу чергу звертайте увагу на тілесні особливості — міміка, рухи руками, метушливість, напруження.

🆘 У дитини може бути порушення сну. При цьому вона не грає в ігри, не користується соціальними мережами, а просто дивиться в одну точку, зосереджена на чомусь.
🆘 Порушення режиму харчування — дитина вживає велику кількість їжі або навпаки відмовляється від харчування.
🆘 Стан постійного занепокоєння, дитина щось шукає, питає, “зависає” або навпаки метушиться.Ви можете запитати: звідки може з’явитись тривожність у дитини, якщо вона сидить постійно вдома?
⚠️ Вплив оточення — новини, інтернет, думка однолітків. Все, що може ззовні вплинути на стан дитини. Про це необхідно говорити з дитиною та пояснювати чому так відбувається.
⚠️ Сімейні стосунки — якщо у батьків тривожна модель поведінки в житті, тоді дитина буде вважати це нормою. В такому випадку батькам потрібно починати із себе і показувати позитивний приклад дитині.
⚠️Неуспішність в особистій реалізації — коли дитина відчуває себе неуспішною людиною, непотрібною нікому. Потрібно працювати з самоцінністю, вчити дитину любити себе і цінувати свої досягнення.

Що ж потрібно робити, якщо все ж таки помітили у дитини ознаки тривожного стану?
✅ Спілкуйтесь з дитиною, питайте як у неї справи, які відчуття, чого б їй хотілось.
✅ Сфокусуйте увагу на відчуттях дитини, а не на словах.
✅ Запропонуйте дитині змоделювати свій стан. У цьому вам допоможуть терапія піском, казкотерапія, лялькотерапія. Також дитина може використати кольоровий пластилін та створити з нього образ внутрішнього стану. Ви, як дорослий, обов’язково творіть разом з дитиною, щоб дитина не відчувала себе на сеансі у психотерапевта. При цьому запитуйте, що відчуває дитина під час створення творчого продукту, що відчуває сам творчий продукт. Допоможіть дитині увійти в контакт зі створеним образом. Якщо дитина починає плакати — це нормально, це ознака очищення.
✅ Якщо дитина не йде на контакт, запропонуйте їй поспілкуватись з терапевтом в режимі відео-конференції. Часто бувають випадки, коли незнайомій людині дитина відкриває свій внутрішній світ легше й швидше, ніж батькам.
✅ І, звичайно ж, показуйте дитині як ви любите та цінуєте її. Будете поряд, обіймайте, підтримуйте, не дивлячись на всі «колючки».

Не сприймайте тривожність дитини як щось жахливе, адже дитина — це людина, яка відчуває все так само, як і доросла людина. Сприймайте це як можливість покращення стосунків між вами й дитиною. Вивчайте її внутрішній світ, спілкуйтесь про все на світі, разом створюйте щось цікаве та корисне.

«Ми турбуємось про те, якими людьми виростуть наші діти, але забуваємо, що вони вже люди» Сташія Таушер.

Ярослава Палій, арт-терапевт школи Generation22